Я знайшл(-а) кошеня на вулиці. Що робити?

 

Запобігай неприємностям

Бездомних кошенят буде набагато менше, якщо кожен з нас наведе порядок на своїй маленькій планеті. Наприклад, стерилізує вуличну кішку, яка живе у дворі і регулярно приносить приплід. Дивись: кішка може народжувати по 5-6 кошенят щотри місяці. Навіть якщо половина з них виявиться дівчатками, легко порахувати, скільки бездомних тварин буде в твоєму дворі через рік. І це легше запобігти, ніж розбиратися з наслідками.

Як до цього підступитися?

1 /  Знайти перетримку для кішки днів на 5:  їй знадобиться час на відновлення після операції (часто з цим можуть допомогти зоозахисні організації – за умови, що потім ти забереш тварину);

2 / Якщо кішка підпускає тебе до себе, за 10 днів до стерилізації  нанеси їй на холку комплексний засіб від паразитів; 

3 /  Стерилізуй кішку тільки у ветеринарній клініці,  і попроси ветеринара зробити шви, які розсмоктуються самі собою. Якщо після операції кішка почуватиметься себе добре, через 5 днів її сміливо можна випускати.

Але що якщо ти з цим запізнив(-ла)ся – і кошенята вже тут?

 

 

Підготуй план дій

Щоб допомогти кошеняті, тобі потрібні:

·   місце, де воно зможе жити хоча б пару тижнів;

·   час;

·   гроші.

У тебе є все перераховане?

Якщо немає, продумай, що з цим робити:

1 /  Немає перетримки?  Заздалегідь обдзвони друзів, небайдужих до тварин, з проханням допомогти; залиш оголошення в соціальних мережах – як в своїх профілях, так і в спеціалізованих спільнотах*. Напиши, що тобі потрібна підтримка і ти не проти платних варіантів, якщо вони надійні;

2 /  Немає часу та/або грошей?  Розмісти оголошення в спільнотах допомоги тваринам з описом ситуації і проханням: «Хочу допомогти, але шукаю співкураторів» (з поясненням, яку саме допомогу ти очікуєш).

Хто такий співкуратор? Людина, яка розділить з тобою турботи – як побутові, так і матеріальні. Наприклад, звозить кошеня до ветеринара, поки ти на роботі. Оплатить корм і наповнювач, поки тобі не прийшла зарплата. Або допоможе розміщувати оголошення, коли справа дійде до пошуку нового дому.

 

 

Не зашкодь

Це головна заповідь не тільки лікарів, а й тих, хто хоче допомагати тваринам. Наприклад, точно не варто переносити кошенят з місця на місце в межах двору: «безпечних місць» на вулиці немає, а ось кішка після такого втручання може відмовитися вигодовувати дитинчат.

Кошенята вже підросли, їдять самі і ти збираєшся зловити їх, щоб забрати додому? Інша справа.

Заручися спокоєм і допомогою людини, який постоїть поруч з переноскою і рушником. Малюка потрібно приманити на їжу (підійде щось ароматне – тепле молоко або пресерва), а потім схопити ззаду за холку. Твій помічник повинен підхопити задні лапи, щоб кошеня тебе не подряпало – і допомогти закрити його в перенесенні.

Так, це стрес. Але все, що буде потім, того вартує.

Що робити, якщо кошеня ніяк не виходить зловити? Знову ж: писати оголошення в спільнотах з проханням допомогти, або позичити «котоловку» – спеціальний пристрій, який автоматично закривається, коли в нього заходить тварина. Обов'язково вкажи, що в подальшому візьмеш відповідальність за малюка на себе, а не передаси його на поруки волонтерам. Під їх опікою десяток інших тварин, не варто ображатися, що вони не готові забрати собі і твого підопічного.

 

 

Обов'язково покажи кошеня ветеринарам

Навіть якщо кошеня візуально здорове, краще перестрахуватися і показати його фахівцеві. Особливо, якщо у тебе вдома або на перетримці, куди ти повезеш кошеня, є інші тварина. Потрібно з'ясувати: чи немає у малюка мікроспорії. Є? Це проблема, але вона лікується. Головне дізнатися про хворобу вчасно і забезпечити ізоляцію кошеняти від інших вихованців.

Також дізнайся у лікаря, як краще в цьому віці позбутись паразитів. Це важливо – обробка необхідна, але тільки щадними препаратами.

Протягом двох тижнів (стандартний інкубаційний період) спостерігай за кошеням – якщо пропаде апетит і почнеться апатія, будуть сльозитися очі і з'явиться нежить – відразу їдь до ветеринарної клініки. І не панікуй, в більшості випадків, за оперативної допомоги фахівця, все можна вилікувати.

 

Дай малюкові зрозуміти, що він у безпеці

Одного разу нові господарі, забравши у мене кошеня, написали: «Скажи, а він завжди буде нас ненавидіти?» (до речі, вони щасливо з ним живуть вже 6 років). Це найчастіше питання. Насправді, кошеня зовсім не ненавидить тебе. Йому просто дуже страшно, а тому потрібен час на адаптацію.

Що ти можеш зробити, щоб її прискорити?

1 /  Обладнати для малюка місце , де він буде відчувати себе в безпеці. Підійде навіть куточок в кухні або теплий засклений балкон.

Йому потрібен обмежений простір, де, з одного боку, легко освоїтись, а з іншого – нікуди «зашитися». Наприклад, під ванною або комодом кошеня може сидіти цілодобово – повір нашому досвіду і не повторюй його.

2 /  Заходячи в приміщення, де знаходиться кошеня, не видавай гучних звуків і не роби різких рухів.  А також не дозволяй іншій тварині або дитині лякати його – це сильно уповільнить процес адаптації. Розмовляй з ним спокійно і привітно, намагайся грати і тільки потім – брати на руки, якщо кошеня дозволить.

3 /  Забезпеч йому постійний доступ до їжі (сухий корм або спеціальні пресерви для кошенят), води і лотка.  Про те, як швидше привчити до нього малюка – в наступному пункті.

 

 

Не сподівайся на магію

Якщо цього не навчили стосунки, точно навчить кошеня.

Нерідко люди вимагають від малюків неможливого. Наприклад, купують лоток крихітного розміру, ставлять його у дальній кімнаті, відмовляються насипати наповнювач – і дивуються, чому на підлозі калюжа. Тому, що кошеня не захищало докторську дисертацію.

Отже, щоб все було ок:

1 /  Лоток повинен бути досить низьким , щоб кошеня могло в нього забратися, і досить просторим, щоб у ньому можна було покопатися – кошенята це люблять.

2 /  Купуй бентонітовий або дрібний деревний наповнювач  – за текстурою вони схожі на пісочок, стружку, зрозумілі для кошеняти матеріали.

3 /  Лоток розмісти на видному місці  у звичному для кошеняти просторі.

І головне: зберігай спокій. Якщо щось пішло не за планом, кричати і шльопати точно не варто. З котами це не працює, вони просто лякаються і починають ходити в туалет в непомітних для тебе місцях.

 

 

Дізнайся на своєму досвіді, що коти – круті чуваки

Кошенята не можуть продемонструвати людині своє обожнювання – це не в їх природі. Але вони вміють любити, і, якщо ти вирішиш врятувати життя одного з них, обов'язково переконаєшся в цьому сам(-а). Головне – знайти баланс між дотриманням особистого простору кошеня і увагою до нього. 

Грай з кошеням, розмовляй, гладь, але не жмакай насильно, не дратуй і не привчай грати з руками / ногами – зовсім скоро малюк набереться сил, і ці ігри перестануть бути такими невинними.Можливо, за час спільної притирання ви так прив'яже один до одного, що розлучатися вже і не захочеться. Але якщо залишити кошеня неможливо, ось трійко порад:

1/ 80% успіху у прилаштуванні – якісні фотографії і зворушливий ( чесний, а не маніпулятивний) текст. Не жалій часу, якщо хочеш, щоб оголошення не загубилося серед сотні аналогічних;

2 / Куди краще прилаштовуються тварини, які пройшли обстеження ветеринара і щеплені (вакцинувати можна вже у віці 2-2,5 місяців).

3 / Не віддавай кошеня з перших же дзвінків. Часто люди дзвонять на емоціях, не подумавши як слід. А від тебе залежить, як складеться життя тварини, тому дій раціонально. Дізнайся, в яких умовах буде жити кошеня, і всі члени сім'ї згодні на таке поповнення. Чи готовий потенційний господар створити безпечні умови – наприклад, встановити сітки на вікна? І що до відповідального підходу – стерилізації кошеняти в майбутньому? Відповіді та сама реакція на ці питання багато тобі скаже.

Тобі в допомогу – пара київських спільнот допомоги тваринам, де можна залишати пости про пошук перетримки або рекламу кошенят, які шукають дім:

·    Пропала / найдена кошка Киев 

·    Cats fo Adoption Kyiv 

·    Хочу кота 

·    Happy Paw 

 

Фото: @amar-preciado