Якщо замість сімейного застілля та привітань «зі святом весни й краси» ти раптом зберешся на Марш жінок, уникнути конфлікту із родичами буде непросто. Але ми підготували прості відповіді на складні питання про права жінок, які, сподіваємось, допоможуть тобі пояснити свою позицію.
8 березня – не «свято весни», а День боротьби за права жінок
Перші березневі марші жінок з’явились понад сотню років тому: жінки Нью-Йорку, Лондону та Берліну боролись за своє виборче право, гідну зарплату та скорочення робочого дня. Хороший піар дню боротьби за жіночі права забезпечила відома всім нам активістка Клара Цеткін, а остаточно цю дату закріпили на рівні ООН. Втім, на наших теренах звичним чином трапилась підміна понять, і вже з 1960-х первинний сенс боротьби за права замінили беззмістовним «вшануванням жінок».
Втім, говорити про остаточну перемогу руху за жіночі права не доводиться. Жінки по всьому світу досі виходять на марші та запускають кампейни у соцмережах. Вимагають ратифікувати Стамбульську конвенцію (яка закликає до відповідальності за насилля над жінками), відстоюють право вживати фемінітиви (аби підвищити видимість жінок у професійній діяльності), боряться за рівну оплату праці із чоловіками (такий розрив в Україні сягає 25% за рівних посад і кваліфікацій), протистоять сексизму та гендерним стереотипам.
Так в Україні – рівність між чоловіками й жінками! Яких тобі прав не вистачає?
Так, законодавчо у нас закріплена рівність чоловіків і жінок. Але на практиці все зовсім інакше.
Жінки займаються обслуговуючою працею, доглядають за дітьми, отримують меншу заробітну плату, зазнають приниження під час навчання й роботи тільки тому, що вони жінки (згадай жарти викладача про «жіночу логіку» на весь потік), та страждають від домашнього насильства. Пандемія тільки погіршила ситуацію – тож головна теза цьогорічного Маршу жінок звучить так: «У пандемії жіноче обличчя».
За даними дослідження ОБСЄ, дві третини українок від 15 років потерпають від різних форм харасменту: 67% переживали фізичне, психологічне або сексуальне насильство, понад 80% про це не повідомляють, половина взагалі не в курсі, як діяти в таких ситуаціях.
Чому ти не можеш просто радіти подарункам?
Для того, аби подарувати дівчині / дружині / мамі / бабусі квіти та сказати, як ти її цінуєш, точно не потрібен якийсь особливий привід (і робити це точно варто частіше, ніж раз на рік).
До того ж, якщо проглянути, що пропонують дарувати рітейлери, картина здаватиметься ще сумнішою. Сковорідки й блендери у подарунок – тільки тому, що «місце жінки на кухні»? Так собі ідея. Пропонована косметика й солодощі може стати для когось непоганим подарунок, та не слід підміняти поняття.
Що поганого в тому, що жінок називають «окрасою колективу»?
Жінки в колективі – такі ж працівниці, як і чоловіки. Вони передусім – співробітниці й професіоналки, які виконують свою роботу, а не «прикрашають життя» чоловікам, клієнтам банку чи гостям ресторану. Жінка – не «картинка з ногами», яка тільки і мріє про те, щоб когось надихнути чи комусь сподобатись.
До того ж, сповнене стереотипів святкування 8 березня серед колег зазвичай закінчується тим, що жінки готують фуршет, накривають столи та прибирають.
Не будеш святкувати – скасують вихідний
8 березня є вихідним днем тільки у постсоціалістичних країнах – в Україні, Білорусі, В’єтнамі, а ще на Кубі, в Анголі та Замбії (що не заважає жінкам по всьому світу збиратись на марші після роботи). До того ж, скасовуючи вихідний, ніхто в Україні не скасовує Міжнародний день прав жінок і миру, прийнятий Генасамблеєю ООН у 1977 році.
Втім, це питання є найбільш дискусійним: саме наявність вихідного дня є важливим інфоприводом поговорити про права жінок (в тому числі на роботі та в сімейному колі).
То ти що – феміністка?
«Феміністка» – це не образливе слово, бо фемінізм – це рух за права жінок. А ще – світогляд і позиція, яка виходить із того, що жінки мусять мати рівні права із чоловіками в усіх сферах життя. Феміністки можуть мати різні погляди на певні явища, але сходяться у тому, що права жінок у ХХІ сторіччі все ще треба відстоювати. Феміністки створюють сім’ї, носять рожевий одяг, працюють на звичайних роботах – і прагнуть зробити цей світ кращим і безпечнішим, зокрема завдяки досягненню рівності прав і можливостей.
І хоч багатьом важко у це повірити, але феміністки не ненавидять чоловіків: вони виступають проти нерівності, культивованої в суспільстві. До того ж, багато чоловіків (наприклад, Кріс Гемсворт та Джейсон Момоа) охоче підтримують феміністичний рух.
Щоб не пропустити нові цікаві тексти, підпишись на 34home у Instagram та Facebook.
ТЕМИ:
