Як перевірити якість води в домашніх умовах?

22 березня у світі відзначають Всесвітній день води, і з кожним роком уваги до цієї дати все більше. Розбираємось, як перевірити якість водопровідної води в домашніх умовах та для чого це потрібно.

Є міста, в яких питання якості питної води не стоїть: наприклад, у Гельсінки чи Берліні водопровідну воду пити не тільки можна, але й потрібно – оскільки у водопровід вона потрапляє просто зі свердловин. Українським містам у цьому плані пощастило менше. Наприклад, питна вода надходить у київські квартири в тому числі із Дніпра та Десни – після кількох стадій знезараження, фільтрації й очищення не зовсім корисними для нас речовинами.

І хоч ми вже звикли наповнювати свою вранішню склянку придбаною джерельною водою, у побуті без водопровідної води не обійтись. Якість води впливає і на інші важливі речі: наприклад, на стан твоєї шкіри після душу чи вмивання, якість миття посуду та жорсткість випраного одягу. І якщо ти знатимеш особливості води у себе вдома, то зможеш дібрати ефективні засоби для догляду і прибирання, які суттєво зменшать проблеми, що викликає неідеальна вода.

Ось кілька порад, як можна перевірити якість та особливості води у домашніх умовах.

1 /   Просто залиш водпровідну воду у закритій пляшечці на кілька днів, бажано – у темному місці. Якщо вода випаде в осад, з’явиться наліт на стінках чи плівка на поверхні – у воді присутні солі металів у великих кількостях. На жаль, у Києві така ситуація – не рідкість.

2 /  Аби перевірити, чи не містить вода органічних домішок у потенційно небезпечних кількостях, використай звичайну «марганцівку». Якщо замість звичного кольору фуксії розчин перманганату калію у сирій воді набуде коричнево-жовтого відтінку – бий на сполох та встановлюй фільтри.

3 /   Спробуй розчинити у воді невелику кількість твердого мила: просто вкинь його у прозору пляшку і збовтай до утворення однорідної суміші. Якщо вода м’яка – мило швидко розчиниться та утворить велику кількість піни. Якщо ж вода жорстка – то жирні кислоти, які містить мило, прореагують із кальцієм та магнієм, і мило не утворить піну. Тільки зауваж, що цей спосіб перевірки підходить тільки для засобів, які не містять штучного піноутворювача, натрій лаурилсульфату (SLS).

4 /  Дуже простий та дієвий спосіб – просто нанести кілька крапель водопровідної води на чисте дзеркало. Чиста вода швидко випарується та не залишить жодного сліду, тоді як присутні у воді неорганічні з’єднання випадуть в осад. Втім, лишити слід можуть і цілком безпечні речовини, наприклад, харчова сіль чи корисні мінерали з твоєї «Миргородської».

5 /  Якщо досліди в дусі уроків природознавства припадуть тобі до душі, наважся на експеримент зі зважуванням води. Обери надійну ємність, та зваж у ній на кухонних вагах спочатку невелику кількість «еталонної» води (бутильованої чи джерельної), а потім – водопровідної. Скоріш за все, цифри тебе здивують: адже «важка» водопровідна вода виявиться важчою в прямому сенсі. Якщо ж різниця не перевищує межу у 1,5-2%, воду навіть можна вважати природною для пиття.