Зимові канікули. 8 небанальних новорічних фільмів

Здавалось би, засноване на реальних подіях драмеді про дружбу самовпевненого італо-американця Тоні Валлелонги та талановитого піаніста Дока Ширлі, які подорожують повним стереотипів американським Півднем 50-х, – не зовсім новорічна історія. Але основний меседж про подолання упереджень та справжню дружбу, прикрашений бажанням героя встигнути додому до Різдва, цілком відповідає духу доброго, сімейного свята.

І хоча про відповідність сценарію реальним подіям досі тривають суперечки, стрічка отримала три нагороди Американської кіноакадемії, в тому числі – за найкращу роль другого плану (неймовірний Махерашала Алі у ролі Дока) та найкращий фільм 2018-го року.

Так, культова артхаусна стрічка ірландця Мартіна МакДони із прекрасними Коліном Фарелом, Бренданом Глісоном та Рейфом Файнсом теж може вважатись різдвяним кіно! Нехай синопсис на IMDB не лякає: це справді кіно про двох ірландських кілерів, які проводять відпустку у казковому Брюге, серед ялинок, гірлянд та ярмарків.

Абсурд, меланхолія, візуальні алюзії на картини Босха, роздуми про вічність й невідворотність – не типові атрибути святкового кіно, але ж ми прощаємось із 2021-м, правда?

Молодий Біл Мюрей, який грає втомленого життям циніка, у вільній адаптації вічної класики Дікенза? Дайте два!

Добре знайомі духи минулого, теперішнього та майбутнього знову спробують показати життя в іншому ключі сучасному Скруджу, зацикленому на матеріальних благах, та втім, робитимуть це у постмодерному сетингу постановки головними героями «Різдвяної пісні». Залежно від настрою і компанії, стрічку можна дивитись і як дивакувату комедію 80-х в дусі «Мисливців за привидами», так і як трагікомедію про життя дуже самотньої людини.

Естетський шедевр про непрості та недозволені стосунки двох жінок із різних соціальних прошарків, які кидають виклик умовностям суспільства. Тут, як і в «Самому удома», ледь не у кожному кадрі комбіновані зелений та червоний кольори, що створюють особливий святковий настрій в атмосфері Нью-Йорку 50-х.

А чудова гра Кейт Бланшет та Руні Мари роблять цю стрічку ідеальним фільмом для неспішного післяноворічного вечора біля ялинки. До речі, про ялинку: саме сцену її вибору кінокритики називають однією з кращих візуалізацій закоханості у сучасному кіно.

Нехай назва не збиває з пантелику: за нею ховається пронизлива сімейна історія, що навіть була номінована на канську «Золоту пальмову гілку».

Фантастична Катрін Денев грає немолоду жінку, яка збирає родину, аби повідомити про свою хворобу. Та, як часто буває у французькому кіно, сімейна зустріч привідкриє чимало неприємних секретів: тут і проблеми з алкоголем, і подружні зради, і невиправдані сподівання, і цитування монологів із Ніцше. І звісно, жодного пересолодженого фіналу у щасливому сімейному колі. Трохи щемлива, але життєва історія про те, як мало ми знаємо про себе та про своїх близьких.
 

Хто сказав, що новорічні фільми обов’язково мають бути легкими, чи принаймні комедіями? Меланхолійна стрічка про продавця святкових ялинок, який страждає на депресію, може стати непоганим способом провести цей непростий рік.

Режисеру Чарльзу Покелу вдалось створити ідеально атмосферне кіно для всіх, кого пригнічує «святковий настрій» та «передноворічна метушня». До речі, ефемерну роботу продавця ялинок, який з’являється на вулицях тільки на короткий період часу, колись довелось виконувати і самому автору стрічки.

Єдиний серіал у нашому списку – скандинавська сімейна драмеді про 30-річну жінку, яка прагне провести хюгне Різдво у сімейному колі.

Виявляється, навіть у прогресивній Норвегії можливий сюжет, в якому бабуся тисне на молоду жінку за відсутність бойфренда!

Та, як це буває у скандинавських серіалах, «Різдвяне полювання» не обійдеться без зламу стереотипів, чорного гумору, та чесної розповіді про життя звичайних, неідеальних людей у невимовно стильних інтер’єрах. Серіал вийшов на «Нетфліксі» минулої зими і став ледь не головним святковим хітом 2020-го.

Жодна добірка новорічних фільмів не може обійтись без анімації. Один із найкращих не-діснеївських мультфільмів минулих років – не тільки переосмислення легенди про сумного Санта-Клауса, що мешкає на далекій Півночі та робить щасливими всіх дітей незважаючи на особисту драму, а й розповідь про дружбу, що перемагає найбільші упередження. Чим не сюжет, з якого варто розпочати новий рік?

Стрічка підкреслено не-голівудська у своєму стилі та підході до сюжету – це олдскульна мальована анімація із досить похмурими епізодами, яка, втім, вже стає новою класикою.