Сьогодні ми знаємо, що пластик не лише оточує нас іззовні, але й проникає всередину людського організму. Одні з останніх досліджень належать італійцям і говорять про частинки мікропластику в людській плаценті. Тож знання про пластик і поводження з ним стають реальною потребою рівня шкільних уроків ОБЖ. І поки ми не навчилися визначати 7 різновидів «на око», маємо інтернаціональну систему маркування – трикутник ресайклінгу з цифрою та літерним кодом. Ці позначки допомагають не лише сортувати пластик, але й використовувати його без шкоди для свого здоров’я та життя.
Міжнародне маркування пластику.
Зазвичай розміщене на дні пляшки або на задній етикетці.
Зверни увагу, що навіть усередині одного виду пластику є придатні й непридатні для переробки вироби, безпечні та потенційно загрозливі. Знати це означає зробити свій перший еко-крок. Наступними стануть зменшення у вжитку та звичка сортувати.
PET 1
Поліетилентерефталат (ПЕТ)
Якщо коротко – пляшка з-під води.
Найбільш поширений тип харчового пластику, який можна здати на переробку у вигляді прозорих пляшок з-під води, солодких напоїв, олії, набілу (молочні продукти), деяких косметичних засобів. Зазвичай, приймається до всіх сортувальних станцій України й у спеціальні контейнери на вулиці (обов’язково в стиснутому вигляді). Кришечки PET-пляшок відсортовуються окремо як інший тип пластику PEHD (HDPE) 2, про який ітиметься далі.
Проте PET не прозорий (чорні, жовті, червоні пляшки), з-під побутової хімії, а також PET-контейнери, плівки, стаканчики та деякі інші вироби не приймаються або приймаються лише на безпечне високотемпературне спалювання (платна послуга). Краще уникати таких ємностей узагалі.
Що важливо знати про PET:
Призначений для одноразового використання. Повторно пити воду з такої пляшки шкідливо для організму через лужні елементи й бактерії. У жодному разі не варто наливати в PET-пляшку окріп, адже максимально можлива температура експлуатації – до 71°С.
PEHD (HDPE) 2
Поліетилен високого тиску (ПВТ)
Якщо коротко – пляшка з-під шампуню.
Щільний пластик, стійкий до агресивних речовин і високих температур. Приймається до всіх сортувальних станцій України й у вуличні контейнери у вигляді кришечок, флаконів і пляшок з-під побутової хімії, засобів особистої гігієни, набілу. В Україні не приймаються або приймаються лише на спалювання HDPE туби з-під косметики та зубної пасти (з відповідним маркуванням), контейнери для їжі, дитячі іграшки й інші специфічні вироби з HDPE.
Що важливо знати про HDPE:
Також є харчовим пластиком, навіть безпечнішим за PET. Максимально можлива температура його експлуатації – 115°С.
V, або PVC 3
Полівінілхлорид (ПВХ)
Якщо коротко – лінолеум.
Найбільш токсичний вид пластику, з яким ми стикаємося в процесі ремонту під знайомою абревіатурою ПВХ. Не підлягає ні перероблюванню, ні спалюванню, а після 10 років служби починає виділяти токсичні сполуки. Проте досі використовується у виробництві лінолеуму, віконних профілів, меблів, упакови побутової техніки, штучної шкіри, плівки для натяжних стель, труб, ізоляції дротів і кабелів. У повсякденному житті ми також купуємо ПВХ у вигляді обгорток для сиру та м’яса, пляшок для рослинних олій, дитячих іграшок, взуття й медичної продукції. Часто на них немає відповідних маркувань, тож потрібен деякий покупецький досвід. Варто шукати альтернативу виробам з полівінілхлориду, особливо якщо є хоч найменша вірогідність їхньої взаємодії з вогнем.
Що важливо знати про ПВХ:
Для його виробництва використовують токсичні додатки: фталати, хлор, важкі метали й інші. Це унеможливлює не лише перероблення, але й спалювання, за якого утворюються високотоксичні сполуки, небезпечні для довкілля й життя людини. Ми маємо пам’ятати про це, обираючи матеріали для ремонту оселі.
PELD (LDPE) 4
Поліетилен низького тиску (ПНТ)
Якщо коротко – пакет із пакетами.
Четвірка не лише приймається на перероблення, але й скорочується в споживанні завдяки екосумкам і багаторазовим мішечкам. Найчастіше цей тип пластику трапляється у вигляді:
· комерційної плівки – стретч-плівка, «пупирка», zip-пакети, паковання з-під туалетного паперу, памперсів тощо;
· поліетиленових пакетів – великих із принтами й маленьких «маєчок»;
· запаяних пакетів з-під молока й кисломолочних продуктів (часто чорні зсередини);
· паковання для поштових відправлень і ґрунту.
Усе це приймається на переробку в Україні, зокрема поштою на київські сортувальні станції.
Зрідка, але все ж трапляються LDPE-туби з-під косметичних засобів. Їх, а також кришечки від бутильованої води (без наліпок і спіненого кільця) приймає на перероблення в Києві організація «Україна Без Сміття». Також на спалювання їм можна віддати вакуумну плівку з-під харчових продуктів і комбіновані паковання – такі, що мають через слеш ще якісь позначки, окрім LDPE, наприклад C/LDPE.
Загалом класичні LDPE-паковання легко відрізнити за фізичними властивостями: вони тягнуться. Якщо пакет не тягнеться, а лише активно шурхотить, це, найімовірніше, наступний тип пластику – поліпропілен, РР 5.
Що важливо знати про LDPE:
Так звані біорозкладні пакети, що нині рекламуються для заміни LDPE, є небезпечні для довкілля й людського організму. Виготовлені з оксо-пластику, вони насправді не розкладаються, а розпадаються до стану мікропластику. Єдині екологічні біорозкладні пакети виготовляють з натуральних компонентів, кукурудзяного крохмалю наприклад. Вони коштують дорожче, проте справді піддаються компостуванню за сприятливих умов (на жаль, на міському полігоні однаково не розкладаються).
PР 5
Поліпропілен (ПП)
Якщо коротко – сміттєве відро.
Чи не найскладніший вид пластику для новачка, адже має багато облич: контейнери, кришечки, стаканчики з-під набілу, відра, тази для прання, іграшки, тари для медикаментів, одноразові тари для ягід тощо. Деяка продукція візуально нагадує HDPE, деяка – РЕТ, а так звані «шуршики» (упакови з-під усіх сипучих, макаронів, хліба) взагалі спадають на LDPE, проте приймаються лише на спалювання. Для перероблення найбільш ліквідні є масивні вироби з РР (наприклад, відро), але в Україні можна здати й цупкі стаканчики з-під набілу.
Що важливо знати про РР:
Це термостійкий пластик, що часто називають найбезпечнішим із харчових, якщо не порушувати правила експлуатації. Зашкодити здоров’ю людини поліпропілен може у разі тривалого вдихання при нагріванні матеріалу до 200°С, а також при взаємодії з етанолом. Тож не варто готувати у виробах з РР або дезінфікувати їх спиртом.
PS 6
Полістирол (ПС)
Якщо коротко – прозорий цупкий контейнер під магазинну кулінарію.
Це звичайний пінопласт, а також король одноразового посуду, який майже не приймають на перероблення в Україні. Він може виглядати по-різному: прозорі відерця й цупкі контейнери для продуктів і кулінарії, класичний одноразовий посуд, легкі білі піддони для солодощів, нарізок (схожі на пінопласт), стаканчики з-під набілу тощо. За можливості варто брати для вагової кулінарії власний багаторазовий контейнер, а той полістирол, що все ж потрапив до тебе, здати на високотемпературне спалювання.
На перероблення приймається лише у вигляді пінопласту (класичний білий, що кришиться).
Що важливо знати про РS:
Матеріал також широко використовується в медицині та ремонті житлових приміщень. Наприклад, у вигляді багетів під стелею. Але в будь-якому його вигляді не варто допускати полістирол до контакту з вогнем і під вплив високих температур. Кулінарію в такому пакованні не можна класти в мікрохвильову піч.
O / OTHER 7
Полікарбонат та інші пластмаси (ІНШЕ)
Якщо коротко – все, що завгодно.
Це пластик із домішками інших видів пластику, тому він майже не підлягає переробленню. Організація «Україна Без Сміття» все ж приймає дещо: полікарбонатні бутлі для води, вироби з маркуванням PC7, компакт-диски (без коробок), кришечки з-під алкогольних напоїв без маркування, дозатори, пульверизатори, немарковані кришечки від косметики. Інший OTHER або вироби взагалі без позначок можна здати на високотемпературне спалювання.
Якщо на упаковці є маркування C/LDP, або C/HDP, або C/PP, або 92, це також 7-й тип пластику.
Що важливо знати про OTHER і пластик без маркування:
Варто уникати не лише через складнощі з переробленням. На жаль, ти не зможеш дізнатися достеменно ні складу, ні всіх правил експлуатації виробу, який купуєш. Якщо є вірогідність використання за високих температур, обов’язково шукай відповідну позначку, яка це дозволяє.
Куди можна здавати пластик на перероблення?
У великих містах України вже є волонтерські сортувальні станції, екомаршрути, контейнери для перших двох видів пластику, станції від мереж «Сільпо» (#SilpoRecycling) і Metro. Київські організації, як «Україна Без Сміття» (УБС) і «Зелений Птах», приймають багато різновидів сировини (не лише пластик) поштою та на своїх сортувальних станціях у Києві для перероблення або безпечної утилізації. Усе має бути чисте, сухе, спресоване, без сторонніх елементів (етикеток, наліпок, застібок і таке інше), навіть якщо прямує на спалювання. Зі свого села, смт чи міста можна організувати гуртове відправлення, тож локація перестає бути перепоною.
Проте важливо пам’ятати, що будь-який пластик після кількох циклів перероблення, зрештою, однаково опиняється на звалищі, якщо не відбулась утилізація. Тож головний заклик боротьби за екологію й власне здоров’я – пошук альтернатив і відповідальний вибір товарів.
Щоб не пропустити нові цікаві тексти, підпишись на 34home у Instagram та Facebook.
ТЕМИ:
