Сортувати сміття – ще той виклик для щоденного комфортного існування у домашній бульбашці. Але насправді нескладно, особливо коли налагодиш процес збору, сортування та утилізації (наприклад, зробиш регулярними маршрути на станції самостійного сортування). Та з деякими видами сміття це не прокатить: вони занадто складні в утилізації чи небезпечні для довкілля. Розповідаємо, які з них потребують особливого підходу, та куди все-ж таки відносити ці енергозберігаючі лампочки, які не приймають на жодній станції.
1 / Батарейки
Звичайні батарейки містять лужну основу та купу рідкісних металів. Саме через це старі або невикористані батарейки можуть «окислитися» та виділити оту дивну напіврідину, яка є дуже небезпечною. Вчені навіть підрахували, що одна батарейка, недбало викинута в природу, здатна забруднити токсичними речовинами 16 м2 землі – а це комфортна зона проживання двох дерев, кількох їжаків та сотень чи навіть тисяч комах. Більше того, кородований метал може потрапити у ѓрунтові води та забруднити ще більшу територію – і тому батарейки в жодному разі не мають опинятись на звичайному звалищі.
Спеціальний збір та утилізація батарейок – поширена практика в багатьох країнах. В Україні цим займається ініціатива «Батарейки, здавайтесь!», яка багато років встановлювала бокси для батарейок у школах та поштових відділеннях. Переробляти зібрані батарейки мали у Львові на спеціальному заводі, але це виявилось занадто дорого. Тому тепер українські акумулятори возять до Румунії. Але це теж не безкоштовно: тому бокси, куди можна здати батарейки, тепер є тільки всередині бізнесів, наприклад, супермаркетів «Сільпо» чи магазинах JYSK. Там їх можна здати безкоштовно.
А ще «Батарейки, здавайтесь!» працюють над тим, щоб утилізація була обов’язковою для всіх імпортерів батарейок. Це саме, до речі, стосується павербенків, ноутів і телефонів.
Фото: Max Vakhtbovych
2 / Побутова техніка
Неробочий чайник, заламані навушники, втомлена мікрохвильовка та позаминулий айфон – теж наші герої, яким потрібна особлива увага на фінальному етапі земного шляху. Їх класифікують як небезпечні відходи через вміст металів штибу кадмію та нікелю: вони можуть забруднити довкілля, але є достатньо цінними, щоби витратити час та дістати їх із пристроїв. Так можна повернути до 80% компонентів назад у виробничий цикл.
В Україні вже кілька років діє безкоштовна програма «Пункт прийому техніки» (так, в інших країнах за утилізацію старого бойлера ще й доведеться заплатити). Приймають техніку щоденно на прохідній заводу «Аналітприбор» у Києві (вул. Шутова, 16), або ж в офісних центрах – завдяки програмі «Зелений офіс». Організувати роздільний збір відходів для твого офісу буде зовсім нескладно.
Фото: @dvandijk
3 / Лампочки
З ними теж все дуже непросто: по-перше, всередині лампочок – інертний газ (його не так багато, та все ж не варто випускати його на звалища), а самі вони хоча й скляні, але з металевими нитками накалювання та цоколем зі змішаних матеріалів. Виходить, що навіть звичайні лампочки аж ніяк не підпадають у звичні категорії сміття для сортування. Більше того, цінні метали – ту саму вольфрамову нитку – цілком можна дістати з лампочки та переробити чи використати повторно.
З «енергозберігаючими» лампочками все ще складніше, адже вони можуть навіть містити сліди ртуті. Більшість українських переробників сміття не приймають лампочки, тож вихід тільки один: віддавати їх на станції переробки небезпечних відходів (є в усіх великих містах) та сподіватись, що вони справді будуть утилізовані належним чином. Якщо все зробити правильно, то й скло, й метал, і навіть ртутні залишки можна буде використати повторно.
Цим займаються компанії «Екологічні інвестиції» та УтильВторПром: вони не тільки приймають лампочки на утилізацію, а й співпрацюють з бізнесом, щоби централізовано збирати лампочки у спеціальних боксах в офісах.
Фото: @ksenia-chernaya
4 / Залишки будматеріалів
Поки в Нідерландах повторно перероблюють ледь не 90% відходів від будівництва, в Україні це питання досі не вирішене. Звісно, є компанії, які пропонують не тільки вивезти, а й відсортувати твоє сміття: наприклад, Регіон-2001 у Києві чи GreenEra у Львові. Але їхні послуги стосуються радше великогабаритного сміття, залишків плитки та бетонних конструкцій.
Та найбільш небезпечні відходи – ті, що можуть безпосередньо потрапити у грунт чи воду: наприклад, фарби й лаки, та їх упаковка. Відро від фарби (навіть з мінімальними її залишками) не прймуть на жодне високотемпературне спалення – це заборонено через високий ризик шкідливих викидів. Тож знову єдиний вихід – звернутись до однієї зі служб утилізації небезпечних відходів (наприклад, ЕкоІнвест чи УтильВторПром), які відправлять залишки на коректну переробку.
5 / Ліки
Куди діти прострочені ліки – мабуть, найпоширеніше питання про відходи з цієї категорії (якщо ти, звісно, не працюєш у медичній чи ветеринарній установі) у допандемійні часи. І справді, непотрібні ліки у додному випадку не мають опинитись на звалищі: річ знову-таки у ризику зараження грунтів і вод.
Для лікарень і аптек діє своя система утилізації ліків – але принести їм прострочені пігулки й сиропи не вийде, все утилізують за відомостями й під розписку. Тож нам лишається тільки сортувати та відвозити окремим пакетиком на станції проєкту «Україна без сміття». Ліки почали брати на утилізацію нещодавно – і за дотримання ряду вимог. Наприклад, таблетки, в яких збіг термін придатності, можна здавати прямо в блістерах або в пластикових баночках, якщо вони не мають маркування. Якщо ж це скляні або пластикові баночки з маркуванням «2HDPE» і «PP5», то пігулки краще пересипати в прозорий «пакет-маєчку», а паковання здати на перероблення. За один раз можна здати не більше одного пакета на людину. До речі, так само на утилізацію приймають й секс-іграшки – головне, щоб вони були без батарейок.
Фото: ru.depositphotos.com
ТЕМИ:
