5 видів сміття, з якими треба бути особливо уважними

|

Рубрика: Лайфхаки

|

Автор: 34crew

|

256

Сортувати сміття – ще той виклик для щоденного комфортного існування у домашній бульбашці. Але насправді нескладно, особливо коли налагодиш процес збору, сортування та утилізації (наприклад, зробиш регулярними маршрути на станції самостійного сортування). Та з деякими видами сміття це не прокатить: вони занадто складні в утилізації чи небезпечні для довкілля. Розповідаємо, які з них потребують особливого підходу, та куди все-ж таки відносити ці енергозберігаючі лампочки, які не приймають на жодній станції. 

 

1 /  Батарейки

Звичайні батарейки містять лужну основу та купу рідкісних металів. Саме через це старі або невикористані батарейки можуть «окислитися» та виділити оту дивну напіврідину, яка є дуже небезпечною. Вчені навіть підрахували, що  одна батарейка, недбало викинута в природу, здатна забруднити токсичними речовинами 16 м2 землі – а це комфортна зона проживання двох дерев, кількох їжаків та сотень чи навіть тисяч комах. Більше того, кородований метал може потрапити у ѓрунтові води та забруднити ще більшу територію – і тому батарейки в жодному разі не мають опинятись на звичайному звалищі. 

Спеціальний збір та утилізація батарейок – поширена практика в багатьох країнах. В Україні цим займається ініціатива «Батарейки, здавайтесь!», яка багато років встановлювала бокси для батарейок у школах та поштових відділеннях. Переробляти зібрані батарейки мали у Львові на спеціальному заводі, але це виявилось занадто дорого. Тому тепер українські акумулятори возять до Румунії. Але це теж не безкоштовно: тому бокси, куди можна здати батарейки, тепер є тільки всередині бізнесів, наприклад, супермаркетів «Сільпо» чи магазинах JYSK. Там їх можна здати безкоштовно. 

А ще «Батарейки, здавайтесь!» працюють над тим, щоб утилізація була обов’язковою для всіх імпортерів батарейок. Це саме, до речі, стосується павербенків, ноутів і телефонів. 

 

Фото:  Max Vakhtbovych 

 

 

2 /  Побутова техніка

Неробочий чайник, заламані навушники, втомлена мікрохвильовка та позаминулий айфон – теж наші герої, яким потрібна особлива увага на фінальному етапі земного шляху. Їх класифікують як небезпечні відходи через вміст металів штибу кадмію та нікелю: вони можуть забруднити довкілля, але є достатньо цінними, щоби витратити час та дістати їх із пристроїв. Так можна повернути до 80% компонентів назад у виробничий цикл. 

В Україні вже кілька років діє безкоштовна програма «Пункт прийому техніки» (так, в інших країнах за утилізацію старого бойлера ще й доведеться заплатити). Приймають техніку щоденно на прохідній заводу «Аналітприбор» у Києві (вул. Шутова, 16), або ж в офісних центрах – завдяки програмі «Зелений офіс». Організувати роздільний збір відходів для твого офісу буде зовсім нескладно. 

 

Фото:  @dvandijk 

 

 

3 /  Лампочки

З ними теж все дуже непросто: по-перше, всередині лампочок – інертний газ (його не так багато, та все ж не варто випускати його на звалища), а самі вони хоча й скляні, але з металевими нитками накалювання та цоколем зі змішаних матеріалів. Виходить, що навіть звичайні лампочки аж ніяк не підпадають у звичні категорії сміття для сортування. Більше того, цінні метали – ту саму вольфрамову нитку – цілком можна дістати з лампочки та переробити чи використати повторно. 

З «енергозберігаючими» лампочками все ще складніше, адже вони можуть навіть містити сліди ртуті. Більшість українських переробників сміття не приймають лампочки, тож вихід тільки один: віддавати їх на станції переробки небезпечних відходів (є в усіх великих містах) та сподіватись, що вони справді будуть утилізовані належним чином. Якщо все зробити правильно, то й скло, й метал, і навіть ртутні залишки можна буде використати повторно.  

Цим займаються компанії «Екологічні інвестиції» та УтильВторПром: вони не тільки приймають лампочки на утилізацію, а й співпрацюють з бізнесом, щоби централізовано збирати лампочки у спеціальних боксах в офісах. 

 

 

Фото:  @ksenia-chernaya 

4 /  Залишки будматеріалів

Поки в Нідерландах повторно перероблюють ледь не 90% відходів від будівництва, в Україні це питання досі не вирішене. Звісно, є компанії, які пропонують не тільки вивезти, а й відсортувати твоє сміття: наприклад, Регіон-2001 у Києві чи GreenEra у Львові. Але їхні послуги стосуються радше великогабаритного сміття, залишків плитки та бетонних конструкцій. 

Та найбільш небезпечні відходи – ті, що можуть безпосередньо потрапити у грунт чи воду: наприклад, фарби й лаки, та їх упаковка. Відро від фарби (навіть з мінімальними її залишками) не прймуть на жодне високотемпературне спалення – це заборонено через високий ризик шкідливих викидів. Тож знову єдиний вихід – звернутись до однієї зі служб утилізації небезпечних відходів (наприклад, ЕкоІнвест чи УтильВторПром), які відправлять залишки на коректну переробку. 

 

5 /  Ліки

Куди діти прострочені ліки – мабуть, найпоширеніше питання про відходи з цієї категорії (якщо ти, звісно, не працюєш у медичній чи ветеринарній установі) у допандемійні часи. І справді, непотрібні ліки у додному випадку не мають опинитись на звалищі: річ знову-таки у ризику зараження грунтів і вод. 

Для лікарень і аптек діє своя система утилізації ліків – але принести їм прострочені пігулки й сиропи не вийде, все утилізують за відомостями й під розписку. Тож нам лишається тільки сортувати та відвозити окремим пакетиком на станції проєкту «Україна без сміття». Ліки почали брати на утилізацію нещодавно – і за дотримання ряду вимог. Наприклад, таблетки, в яких збіг термін придатності, можна здавати прямо в блістерах або в пластикових баночках, якщо вони не мають маркування. Якщо ж це скляні або пластикові баночки з маркуванням «2HDPE» і «PP5», то пігулки краще пересипати в прозорий «пакет-маєчку», а паковання здати на перероблення. За один раз можна здати не більше одного пакета на людину. До речі, так само на утилізацію приймають й секс-іграшки – головне, щоб вони були без батарейок. 

 

Фото: ru.depositphotos.com

|

Рубрика: Лайфхаки

|

Автор: 34crew

|

256

ТЕМИ:

Читай також:

«Я живу над собственным кафе». История пространства Ozero
Історії /

«Я живу над собственным кафе». История пространства Ozero

Владелица кафе «Субота» Ольга Помозова – об исполнении мечты и экодружественном образе жизни.

Як зробити ванну більш екологічною?
Лайфхаки /

Як зробити ванну більш екологічною?

Час привести до ладу і ванну кімнату.

Як перевірити якість води в домашніх умовах?
Лайфхаки /

Як перевірити якість води в домашніх умовах?

П’ять простих та дієвих варіантів.

Начну с понедельника. Как приучить себя сортировать мусор?

Зараз на головній:

«Потертая роскошь»: что такое шэбби шик? 
Тренди /

«Потертая роскошь»: что такое шэбби шик? 

Приятный и (почти) антиснобский тренд, который за последний год снова стал популярным.

8 детективов, от которых невозможно оторваться
Розваги /

8 детективов, от которых невозможно оторваться

Делимся нашими любимыми историями с динамичным сюжетом и непредсказуемой развязкой.

Я знайшл(-а) кошеня на вулиці. Що робити?
Лайфхаки /

Я знайшл(-а) кошеня на вулиці. Що робити?

Перевірено особистим досвідом волонтерки з 8-річним стажем.

5 українських брендів одягу, які врятують від осінньої нудьги
Речі /

5 українських брендів одягу, які врятують від осінньої нудьги

Що носити цієї осені, щоб навіть на вулиці почуватися як вдома.

Про що поговорити з близькими у жовтні? Дайджест хороших новин
Конспект /

Про що поговорити з близькими у жовтні? Дайджест хороших новин

Час збиратись за сімейним столом та обговорювати хороші новини – без політики й пандемії.

7 добрых книг с хорошим концом
Розваги /

7 добрых книг с хорошим концом

Рассказываем, в какие книги можно закутаться, как в плед, и не беспокоиться о том, что в конце придется рыдать.

Показати більше