Простір твоєї безпеки. Як середовища впливають на ментальне здоров’я?

Острівці безпеки

Фразу «Мій дім – моя фортеця» полюбляють тиражувати не просто так. Як показують дослідження психологів та антропологів,  почуття захищеності у просторі, де ми проживаємо, є ледь не наріжним каменем нашого психічного здоров’я. 

Так було ще у наших напівосілих пращурів. Зокрема, знайдене укриття на галявині чи у печері давало частині племені змогу розслабитись, відпочити, пограти, доглянути себе й дітей – оскільки обов’язок пильнувати хижаків делегували спеціально визначеним членам спільноти. Відтак поява такого явища, як «дім» ототожнилась із поняттям безпеки: у сталому домі посеред огородженого селища (чи укритому житлі кочівників) можна було навіть дозволити собі повноцінний кількагодинний сон без остраху. А сон, його кількість та умови – це один із китів, на яких тримається наше здорове довголіття, пишуть дослідниці сну Ольга Маслова та Ніка Бєльська. Натомість недостача сну та постійне пильнування потенційних загроз – це і є передумова постійних стресів та захворювань. Як фізичних, так і психічних – від депресивного розладу до деменцій. Саме тому уявлення про «домашній затишок» та дім як осередок життя засіло в нас на рівні, значно глибшому за свідомість. 

Є і зворотна сторона дому-як-острівцю-безпеки. Якщо, за певних обставин, простір дому стає для людини некомфортним – наприклад, у ньому не можна відпочити та розслабитись через постійний шум або прояви насилля – у людини може сформуватись стан відчуженості від дому. І тоді прагнення проводити час поза домом, хастл на роботі, постійні вписки і відрядження стануть способом життя (але не нормою психологічного благополуччя). 

Але, як водиться, ситуація й тут доволі неоднозначна. Занадто сильна прив’язаність до дому теж призводить до відчуженості, тепер вже від світу довкола. І японські затвірники хікікоморі – тому приклад. 

Мій дім – моє відображення

Спроби тлумачити дім як «дзеркало» людини, що в ньому мешкає, – цілком у дусі психоаналізу. Всі ці спроби наповнити дім об’єктами і сенсами, які подобаються і важливі саме тобі – це і є «привласнення» простору. Уяви-но лише, як ти переїздиш до нової зйомної квартири: щойно ти покладеш на підлогу улюблений килимок та перенесеш на кухню свої класні керамічні тарілки, як необжитий простір стане «твоїм» (а отже, на несвідомому рівні, ти почуватимешся у ньому більш безпечно та розслаблено). 

Можна сказати, що дім – це наш «простір повсякдення» (так, саме повсякдення і складає більшу частину нашого життя). Він звичний, знайомий та сталий, тож твій мозок не витрачає зайвої енергії, аби сприймати щось «нове». А ще тут можна відчути емоційне тепло та сховатись від «недружніх» обставин: стресів, дурнуватого начальника чи політичних жахіть. Ця постійність і пов’язана з глибинним відчуттям безпеки – а за умов, коли людина втрачає дім, виникає відчуття глибокого «екзистенційного відчуження», нерозуміння власного місця в світі та відчуття «підвішеності» власного світу. Так буває, наприклад, коли людина вимушено переїжджає до іншого міста чи країни – через обставини, які від неї не залежать. 

Чи справді перестановка меблів покращить психологічний стан

То виходить, що, якщо простори, в яких ми живемо – частина нас самих, то вплинути на власне самопочуття, змінивши простір – теж можливо? Якщо коротко – так, і науковці називають це «динамічним образом дому».  

Наприклад, якщо ти хочеш з легкістю фонтанувати креативними ідеями, тобі може допомогти більш яскраве середовище, що стимулюватиме мислити небанально. Тут допоможуть яскраві картини й фотографії у рамках, постери, рослини та мудборди візуалізацій. А якщо ж ти, навпаки, прагнеш до більшої розважливості та спокою – прислухайся до порад Міка Вікінга (автора «Маленької книга хюге»), змінюй освітлення, додай пледів та торшерів та облаштуй свою «хюге-зону» в кімнаті. Такі зміни простору допоможуть тобі переглянути власні практики повсякденності: раптом ти замало читаєш тільки тому, що у тебе просто немає для цього достатньо комфортного місця? 

Психотерапевти також радять переконструювати простір, аби, наприклад, вибратись з емоційної ями. Як пише Тара Шустер у книзі «Купи собі той довбаний букет», переконструювати можна навіть простір маленької студії: нарешті припинити працювати з ліжка, розділити зони (хоча б рослинами чи гірляндами), створити надихаючі мудборди та місця, де тобі буде комфортно проводити час наодинці з собою. 

Інший варіант зміни себе через зміну обжитого простору – візуалізація «ідеального дому», його особливостей та умов. А це вже перший крок до того, аби втілити цю мрію в життя. 

Простори для покращення самопочуття

Втім, вплив простору на психологічний стан досліджують не тільки у контексті дому. Китайські та японські компанії просунулись у цьому питанні настільки далеко, що… стали запроваджувати «простори для екстреної психологічної допомоги» просто в офісних центрах. Досить нестандартно – але що робити, коли «перевтома на роботі» досягає ледь не ознак епідемії серед офісних працівників. 

Наприклад, у головному офісі китайської компанії Vipshop нещодавно відкрили простір Satori Harbor Library від дизайн-студії Wutopia Lab. У цьому дизайнерському «абстрактному місці» співробітники можуть вільно ходити між книжками, усамітнюватись для медитації, прогулюватись та заглиблюватись у власні думки. Все для того, щоб відволіктись посеред робочого дня (чи наповнитись енергією після чергової двогодинної зустрічі з питань, які легко вирішуються одним листом). І хоча досліджень, що показали б збільшення продуктивності та покращення ментального здоров’я співробітників компанії, ще немає, такий підхід виглядає дуже надихаюче.  

А простір Practice in the City у Шанхаї архітектори з Mur Mur Lab створили спеціально для психологічних консультацій. Інтер’єр має нагадувати безпечну «міську печеру», затишний та заспокійливий простір, який буде налаштовувати відвідувачів на зміни та допоможе їм розслабитись перед консультацією – все через округлі форми й комбінацію штучного та природнього світла. Окрім власне психологічної допомоги, у просторі можна зайнятись йогою та забронювати кімнату для зустрічі. 

Що можна зробити для well-being у просторі дому / офісу

1 /    Зонуй простори.  Якщо розділиш робоче / відпочинкове, особисте й те, що ділиш з іншими – зможеш краще переключатись між задачами (нейронним зв’язкам буде простіше налаштуватись на потрібний лад) та загалом почувати себе більш відпочилим(-ою). 

2 /    Використовуй природнє світло.  Дослідження показують: розсіяне ранкове світло допомагає боротись із депресією (тому – так, пити каву у променях світанку не тільки інстаграмно, а й корисно). Натомість споглядання заходу сонця регулює вироблення мелатоніну та упорядковує режим сну. Свічки, до речі, теж цьому допомагають – скандинави й тут виявились праві. 

3 /    Зелені рослини – провідники до ментального здоров’я.  Так само, як зелені простори у місті добре впливають на самопочуття навіть тих, хто просто споглядає їх у вікно, кімнатні рослини здатні покращувати настрій та дають більше приводів радіти життю. А ще роблять простір більш наповненим і «твоїм».  

4 /    Приділяй увагу усім органам чуття.  Простір, у якому ти почуватимешся краще (що б це не означало саме для тебе), має бути не тільки візуально красивим, а й приємним на слух, дотик та навіть запах. Обирай техніку з низьким рівнем шуму та шумозахисні вікна, вмикай приємну фонову музику, наповнюй простір ароматами для дому та звертай увагу на натуральні матеріали, що даруватимуть тактильне задоволення. 

5 /    Баланс – наше все.  Не обтяжуй простір надмірною кількістю деталей: навіть якщо ти прагнеш стимулювати творчі пориви, не перетворюй житло чи робочий кабінет на нескінченний мудборд. У просторі з надмірною кількістю деталей буде просто важко зосередитись (якщо це, звісно, не звична для тебе квартира в «естетиці безладу»). Хоча й тут критерії балансу визначаєш саме ти. 

Фото на головнiй by WDi / Mur Mur Lab